Поминания полеглих на Майдані у 2014 році

 

    Україна останні два роки проходить крізь горнило випробувань і  тепер  знає справжню ціну миру. Дійсно, бо спокій чи мир це є дар Божий, який дає можливість людині творити і процвітати, натомість, війна, навпаки, призводить до руйнації і занепаду...  Недаремно, під час божественної літургії священик так часто промовляє до людей "мир всім" чи просить у Господа "миру для світу" в прохальній єктенії та в інших молитвах благає у Бога миру... Церква безустанно молиться за кожним богослужінням, щоб припиналася ця безглузда війна, щоб нарешті в Україні настали часи Божого благоденства. Шкода, але доводиться промовляти і інші молитви, молитви за душі полеглих наших земляків... Заупокійна молитва - це, напевно, найбільше, що ми, живі люди, можемо дати  померлим...

   22 лютого 2016 року громада смт Баришівки зібралася на поминальний захід в районному будинку культури, щоб вшанувати пам'ять полеглих на Євромайдані та в боях за волю України. Туди ж були запрошені священики Баришівського благочиння. Було сказано чимало скорботних промов і прочитано віршів, які зворушували серця присутніх. Після демонстрації документального фільму "Дебальцеве" священики піднялися на сцену, де по центру був встановлений аналой з хрестом і запаленою свічкою. Спершу благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк звернувся до присутніх зі словом про важливість віри у часи неспокою і необхідність гуртуватися усіх навколо Бога. Потім священики звершили заупокійну літію, де пом'янули полеглих на Майдані у лютому 2014 року і полеглих воїнів  та всіх убієнних на сході України, а також поіменно згадали мешканців Баришівського районну, які полягли в боях за суверенну Україну.

   

Святкування Хрещення Господнього

     Святки - наче світле вкраплення Божої благодаті в холодну похмуру пору. В цей період православні християни після сорокаденного посту святкують, від дитинства улюблені, такі свята, як Різдво Христове, день пам'яті святителя Василя Великого, Богоявлення. Церковні свята щільно вплетені в культуру і традиції нашого народу. Кутя на Святвечір, вертеп, колядки, щедрівки, новорічні віншування знайомі нам від ранньої юності. А яке тільки благоговіння викликало Різдвяне богослужіння в храмі. Дійсно, тоді відчувалося, що всі радо зустрічають Новонародженного Спасителя, прославляючи Його піснеспівами. І, звичайно, Богоявлення - свято, яке знаменує початок Євангельської проповіді Христа-Спасителя і освячення водних стихій.

Хрещення Господнє - останнє свято зимових святок і традиційно в цей день, після богослужіння і освячення води біля нового храму боголюбиві баришівчани  зібралися на озері, яке в народі прозвали «Земснаряд». Там настоятель Свято-Успенської церкви протоієрей Любомир Біляк разом з настоятелем церкви Різдва Богородиці с. Перемога  протоієреєм Олександром Ярмольчиком звершили чин великого освячення води. Традиція освячувати воду біля криниць, джерел, річок, озер чи ставків дуже давня, адже в цей день освячуються всі водні стихії. Цього дня Церква згадує євангельську подію, а саме Хрещення Іісуса Христа у водах річки Іордан. Напевно, всім відома важливість води в житті будь-якої людини, вона підтримує усе живе, є важливою складовою людського організму, тому й Церква не обійшла стороною водні стихії.

   Цього року вже вдесяте баришівчани згуртувалися біля водойми в день Хрещення Господнього. Сьогодні, 19 січня 2016 року,  на озері зібралося кількасот вірян, було також присутнє керівництво району та Баришівки. Після того, як звершили водосвяття, кілька десятків  сміливців омилися в освячених водах озера.

Святкування Різдва Христового

Євангельська звістка, про те що «народився в місті Давидовім Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2, 11), незважаючи на хід століть, зберігає незмінною свою новизну і радість. Це звістка віри, що закликає нас до життя у Христі. Це звістка надії, бо той чоловік «блаженний ... у кого надія на Господа, Бога його» (Пс. 145, 5), тому що через Різдво Христове, «виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом» (Рим. 5, 1). Це звістка про силу Божественної любові, що йде назустріч, а люди так мало її беруть і так рідко її шукають.

Із цією звісткою, що настало Різдво Спасителя, до Баришівської Свято-Успенської церкви після святкової літургії  завітали юні христослави, учні 6 –В класу Баришівської ЗОШ I-III ступенів ім. М. Зерова. Разом з традиційними колядками та віншуваннями, діти у віршованій формі розповіли історію про ангелів, які сповістили з неба людям про Божий мир. Дорослі та маленькі прихожани храму слухали оповідь христославів, чому люди так довго не хотіли впустити мир в своє серце. Таких, котрі по-справжньому полюблять Христа буде мало, як було мало пастухів, яким ангели співали  пісню про мир.  Проникливий ангельський розум уже передбачав зіткнення святості, яке принесло Боже Немовля, з гріхом багатоголовим, що грізно шипить, рикає та не бажає вмерти. Вони не помилилися - ці світлі служителі Різдва.

Наше життя не стало легким, проте у нього з’явилася мета. Для того, щоб на землі запанував мир кожному належить впустити Христа у своє серце. Той, хто спробував цього досягти, знає наскільки тяжка ця праця.

Діти бажали настоятелю о. Любомиру та усім прихожанам, щоб вони викроювали час для духовного споглядання Віфлиємської печери, щоб її тихе світло освячувало їм життєвий шлях.        

Цю Різдвяну програму підготувала зі своїми учнями вчитель Баришівської ЗОШ 

ім. М.Зерова  - Шабат Лариса Володимирівна.

Традиційно не обійшлося і без солодких подарунків маленьким прихожанам  Свято-Успенського храму.

Біляк Марія

Зібрання духовенства

За повідомленнями синоптиків 21 грудня 2015 року був найтеплішим днем за останні 111 років. Стовпчики термометрів сягнули позначки +10,5 у затінку. Пасічники з подивом розповідали, що навіть з деяких вуликів вилітали бджоли. Ось цієї сонячної та не по зимовому теплої днини священики Баришівського благочиння провели збори і загальну Сповідь. У храмі Успення Богородиці смт Баришівки священики підвели підсумки проведеної за рік роботи.

 У зв’язку з економічним становищем в державі реставраційні та будівельні роботи на парафіях проходили кволо. Прихожани церков проводили збір допомоги для української армії, священики відвідували військовий госпіталь в с. Циблі (Переяслав-Хмельницький р-н). В благочинні цього року з’явилися недільні школи для дорослих, при Свято-Георгієвському храмі с. Селище, при Успенській церкві смт Баришівки та на парафії архістратига Михаїла с. Лукаші. Тісно із середніми школами в цьому році співпрацювали протоієрей Олександр Ярмольчик с. Перемога, ієрей Димитрій Прокопенко с. Дернівка, ієрей Михаїл Тарасенко с. Сезенків. Також священиків запрошували на святкові заходи та духовні бесіди у бібліотеки району. Священики на початку цього року відвідали дім пристарілих в с. Перемога, яким регулярно опікується протоієрей Олександр Ярмольчик. Також настоятелі храмів разом з парафіянами звершували паломництва по монастирях України,  взяли участь у багатотисячній хресній ході в м. Києві, присвяченій 1000-літтю з дня представлення  благовірного князя Володимира Великого. 

Черговий раз священики обговорювали ситуацію в державі, висловлювали занепокоєння у зв’язку з розпаленням міжконфесійного протистояння в деяких регіонах України. Отець благочинний протоієрей Любомир Біляк закликав священиків, будувати проповіді на Євангельських заповідях і обминати політичні теми. Після зібрання духівник Баришівського благочиння протоієрей Михаїл Макеєв провів для священиків Сповідь. 

Святитель Миколай - взірець милосердя та доброчинності

Життя святого Миколая Чудотворця по суті є втіленням євангельських чеснот. Його милосердні вчинки крізь віки надихають сучасних християн на благочестя і духовні подвиги. На зміну казковому Діду Морозу в культурну традицію повертається постать реальної людини - святителя Миколая архієпископа Мирлікійського, котрий жив на території сучасної Туреччини в ІІІ - IV століттях. І це не чарівник, не міфічний герой, а конкретна людина, яка пронесла віру крізь жорстоке гоніння на християн. Святитель Миколай не лише доброчинець, що роздає подарунки, а й праведний, милосердний заступник і пастир, який і по смерті допомагає людям в земних і духовних потребах. Власне, коли священики Баришівського благочиння відвідують в день памяті святителя Миколая дитячі установи, вони намагаються донести до юних сердець суть життєвого подвигу цього святого. І звичайно, по традиції від імені святого дітки в цей день отримують солодощі.

Баришівка. Благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк відвідав дитячий садок "Золотий ключик", з яким тісно співпрацює від моменту його відкриття. Дітки підготували разом з вихователями виступ на честь святого Миколая. На свято до діток також прийшли їхні батьки. На святі лунали пісні і вірші про святого Миколая. Після виступу отець благочинний передав учасникам свята гостинці.

Перемога. Настоятель церкви Різдва Богородиці протоієрей Олександр Ярмольчик відвідав сільську школу, де учні приготували святковий виступ. Дітки озвучили свої бажання до святого Миколая і найбільше малечі хотілося не цукерок, не іграшок, а миру на нашій багатостраждальній землі. Подарунки від святого Миколая проспонсорував староста сільської церкви Василь Петрович Горбань.

Лукаші. В сільському будинку культури школярі разом з учасниками молодіжного аматорського театру "Стожари" поставили виставу на честь угодника Божого Миколая. На свято був запрошений настоятель церкви архістратига Михаїла протоієрей Павло Лисенко, який теж прийшов туди не з порожніми руками. 

Дернівка. Настоятель Свято-Володимирської церкви ієрей Димитрій Прокопенко відвідав сільський дитсадок. Дітки радо зустріли батюшку в цей святковий день і розповіли йому віршики про святого Миколая, за що отримали гостинці. 

Вшанування жертв Голодомору

27 листопада 2015 року в Баришівському районному будинку культури з нагоди дня пам’яті жертв голодомору був проведений поминальний захід. Учні, вчителі, працівники відділу культури, представники селищної та районної влади, а також священики Баришівського церковного округу зібралися разом, щоб згадати той скорботний час і молитовно пом’янути жертв геноциду українського народу. У фойє будинку культури бібліотекарі районної бібліотеки представили на огляд понад два десятки різних видань присвячених Голодомору в Україні.

На сцені працівники відділу культури разом з школярами стилізовано під театральну виставу виголосили свідчення тих, хто пережив голодомор  в селах Баришівського району у ті страшні 1932-33 роки. 

Після хвилини мовчання на сцену піднялися священики і відслужили заупокійну літію, яку очолив благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк.  Потім до слова були запрошені  представники влади.

Відкриття пам'ятника полеглим захисникам України

   

 Не припиняється молитва за мир в Україні. Добрі звістки про припинення вогню на сході нашої держави підсилюють надію, що жевріє в наших серцях, про те, що нарешті безглуздій війні настав кінець. Війна забрала тисячі життів наших співвітчизників - це  і наші воїни, і мирне населення. 

    17 жовтня 2015 року громада Баришівки зійшлася на площу перед меморіалом на відкриття пам'ятника полеглим захисникам нашої Вітчизни. На пам'ятний захід були запрошені священики Баришівського благочиння. Благочинний Баришівського церковного округу прот. Любомир Біляк очолив заупокійну літію. В молитві за упокой отець Любомир виголосив імена восьми воїнів з Баришівського району і м. Березань, які полягли в боях на сході України. Після літії благочинний прот. Любомир звернувся до присутніх зі словом, відзначивши громадські організації і місцеві органи влади, які сприяли встановленню пам'ятного знаку. "Хай єднає нас спільна молитва за убієнних на сході України, хай єднає нас молитва за мир в нашій державі, сподіваємося на милість нашого Господа і війні цій настане кінець..." - такими словами завершив свою промову прот. Любомир. Після чого присутні поклали квіти до пам'ятника і тоді мітинг продовжили активісти громадських організацій і представники влади. Усі без винятку говорили про бажання миру і порозуміння в нашій державі.