"Церковний розкол - кровоточива рана українського народу", - не раз такі слова можна було почути з уст мирян, священиків і високоповажних архієреїв. Якщо за початок відліку брати навіть не 1989 рік, а 1992-й, то цій рані невдовзі виповниться 27 років. Час від часу лунали заяви про бажання вилікувати розкол, а також створити автокефальну Церкву. Такі заяви зігрівали душі багатьох вірян і священиків, що з часом, і в нас як і в Грузії, Болгарії, Сербії, Румунії чи Польщі буде своя канонічна автокефальна Церква. Але минулого року в багатьох вірян, а особливо священиків, сподівання, що в УПЦ щиро бажають вилікувати розкол і створити Помісну Церкву, розвіялися, як дим. А так хотілося, щоб наші архієреї взяли участь в Об'єднавчому Соборі, можливо поставили свої умови, внесли якісь зауваження, але на жаль... Вже понад місяць триває перехід парафій з УПЦ до ПЦУ, десь це проходить мирно, а десь втручаються зовнішні нецерковні сили.
На парафіях Бориспільської єпархії також обговорюються питання Томосу і створення Православної Церкви України, десь мляво, а десь надто жваво. Думки людей щодо останніх подій в церковному середовищі України розділилися. Але на деяких парафіях, не чекаючи зовнішніх впливів, були ініційовані парафіяльні збори, на яких парафіяни разом з настоятелями вирішили майбутнє своїх церковних громад. Щонайменше три громади єпархії збирали з цього приводу парафіяльні збори і відомо, що дві громади вирішили змінити свою підлеглість. Парафіяни церкви с. Перемога Баришівського району і церкви Архістратига Михаїла с. Лукаші Баришівського району заявили, що
не підтримують розрив євхаристичного спілкування з
Константинопольським патріархатом і, бажаючи залишитися в єдності зі світовим
Православ’ям, декларують своє входження до складу канонічної Православної Церкви
України. На зборах були присутні представники місцевої влади, щоб засвідчити про законність проведення зборів, в тому числі відсутність сторонніх осіб.
Яка єдність зі світовим Православ'ям?! Коли Варфоломей нещодавно заявив, що злиття Католицизму з Православ'ям неминуче. Що таке сьогодні Католицизм?! Це продаж старовинних храмів у Зх. Європі під мечеті. Ще років 50 і мусульмани наведуть свій "порядок" у Європі. І ми будемо єднаться з Варфоломеєм? Хто до нього зараз йде! Молитвеники? Постники? Пішли ті у кого бог - черево і злато. "Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму". А яма - це вічне пекло. Так що людоньки думайте, що вам дорожче - блаженна Вічність, чи чечевична юшка з 30 срібниками, а потім вічні муки.
ВідповістиВидалитиА наша Церква УПЦ продовжує бути благодатним кораблем з дійсними таїнствами, які визнають навіть розкольники. Амінь.
Шановний, прогуляйтеся столицею РФ і столицею України, де буде найбільше мечетей і де мусульманскі звичаї переважають? Нічого проти мусульман є не маю,
ВидалитиРозкольники якраз ті, хто відколовся від матірної церкви 15 грудня 1448 року, і не був визнаний ніким 131 років.
ВидалитиЙди лижи гузно мері, муромі, мещері, це твоє :)
А чого ж тоді содоміт ґундяйка пише листи папі?
ВидалитиХто причащається у нашій тисячолітній церкві з чистим серцем, щирою сповіддю - той відчуває благодать, мир душевний, радість духовну, просвітлення розуму, слози подяки Богові, Такій людині Господь відкриває таємниці Буття. І як після цього я, християнин піду від своєї матері-церкви до Стамбулу? де залишилось 80 християн. Це все одно що вдарити рідну матір по обличчу. Матір не вибирають - її дає Бог, вона нас охрестила, випестила, а ми тепер будемо ножа в серце встромляти? Який це сором така зрада!
ВідповістиВидалитиА хто "матір"? Сарайська єпархія? Ви знаєте, що існує у школі такий предмет як історія? Ото ж бо й воно - не штани протирати потрібно було у школі, і не ходити до неї, а ВЧИТИСЯ.
ВидалитиТи телепню ще кажи, що мацква мать Києву. Імбіцила ти і кугут, коли наші предки церкви будували, моксель у землянках жила.
Було ти кріпаком, є і нею сконаєш.
що попало... пане Анноун
ВідповістиВидалити