Світлим промінчиком духовного піднесення крізь побутову метушню, політичну напругу і холодну погоду пробиваються в людські серця Різдвяні свята. Майже всі українці, а особливо церковні люди, готуються до свят заздалегідь. Крім того, що вони прибирають і прикрашають свої оселі, готують святкові наїдки, віряни ще й очищають свої душі в Таїнстві Сповіді і причащаються святих Таїн Христових. Адже святу Різдва Христового передує сорокаденний піст, який допомагає християнам глибше осягнути значення спасенної події – Боговтілення Божого Сина. Народження Спасителя, яке сталося в невеликому юдейському містечку Віфлеємі понад дві тисячі років назад, відлунням урочистих богослужінь і святкових колядок проноситься скрізь: і у величних соборах, і у сільських церквах, звучить на вулицях міст і сіл, звеселяє і пишні апартаменти і звичайні хати. Особливим трепетом ця подія бринить у серці віруючої людини, адже невимовна милість Божа до людського роду явлена нам у Різдві Христовім. Жоден народ на землі не оспівав так це світле свято, як українці. Кількасот різдвяних пісень, присвячених Різдву Христовому, є у спадку духовної культури нашого народу. Зазвичай, колядки мали язичеське походження, але під впливом духовних шкіл, де вивчали науку пиїтику (поетика) - вміння складати вірші, з’являються нові колядки, в яких переповідалась євангельська історія народження Спасителя. На території нинішньої Бориспільської єпархії теж у свій час був духовний учбовий заклад – Переяславський колегіум, заснований у 1738-му році єпископом Переяславським і Бориспільським Арсенієм Берлом. Студентське життя було доволі бідним, що і сприяло до написання цілих різдвяних вистав, щоб на зимових вакаціях (канікулах) обійти заможних міщан, козацьку старшину, купців з Різдвяним вертепом – театралізованим виступом з колядками та віншуваннями. В такий спосіб спудеї (студенти) отримували за свій виступ якісь харчі, а й часом гроші, що трохи звеселяло бідне студентське життя. Можливо і сьогодні десь в храмах лунають колядки, написані колись студентами Переяславського колегіуму, адже у переважній більшості цих різдвяних піснеспівів невідомі ні місце походження, ні автор.
Вікову традицію колядувати в період Різдвяних святок плекають і на парафіях Бориспільської єпархії. І в храмах, і в учбових закладах, і в будинках культури, і в лікарнях, і в будинках пристарілих, і навіть на вулицях населених пунктів в ці дні лунають різдвяні колядки. Церковні хори, учні недільних шкіл, або самі священики у співпраці з працівниками закладів культури чи загальноосвітніх шкіл підготували святкові заходи.
В Свято-Успенському храмі смт Баришівки 7 січня після завершення божественної літургії привітали колядками і віншуваннями присутніх учні недільної школи. Вітання від юних колядників в день Різдва Христового приймали прихожани Свято-Георгіївської церкви с. Селище. А підвечір 8-го січня в будинку культури с. Пасічна був проведений Різдвяний фестиваль, організований настоятелем місцевого храму протоієреєм Іваном Омельчуком. На святковому вечері брали участь хорові колективи, церковні хори, учні недільних шкіл. Сільський клуб був наповнений вщерть глядачами з Пасічної, навколишніх сіл і смт Баришівки. Майже двогодинна святкова програма нікого не залишила байдужим. Особливо порадували глядачів колектив з с. Перемога, а також церковний хор з Києва. Під кінець святкового заходу до присутніх з вітальним словом звернувся благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк. І на останок отець Іван всіх учасників Різдвяного заходу пригостив солодкими подарунками.
