Відвідини поранених воїнів в реабілітаційному центрі

    

«У кожної людини є сонце, не шкодуйте дарувати його людям, нехай воно світить кожному» - ці слова філософа Сократа цілком можна вважати девізом діяльності волонтерів та всіх небайдужих людей, які допомагають військовим захищати територіальну цілісність нашої Батьківщини. Сонячне світло зігріває землю, а світло євангельське з любов’ю і милосердям волонтерів зігріває душі скалічених війною, допомагає  відчувати, що вся країна не байдужа до сьогоднішньої проблеми. Надавати допомогу можна не тільки через матеріальні цінності, а можна дарувати радість і надію своєю увагою і любов’ю. Пробитих кулями, скалічених осколками поранених бійців, яких прооперували в різних госпіталях України, налічується тисячі. Шукати та давати досконалу модель повернення  поранених  до життя, думати про долі своїх захисників стараються сьогодні реабілітаційні центри при багатьох військових госпіталях і лікарнях. Одним із таких реабілітаційних центрів є Український державний медико-соціальний  центр ветеранів війни в с. Циблі         Переяслав-Хмельницького р-ну. Сьогодні в цьому центрі  проходять  реабілітацію  після важких поранень близько 45 учасників АТО.

     19 травня 2015 року з Баришівки до госпіталю в селі Циблі вирушили священики Баришівського благочиння, керівник штабу волонтерів Віра Голиборда і активістка волонтерського руху Світлана Дорошенко. Благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк і настоятель церкви Різдва Богородиці с. Перемога протоієрей Олександр Ярмольчик разом з волонтерами привезли пораненим воїнам гостинці. Слід відзначити людей доброї волі, які проявили небайдужість і посприяли в придбанні продуктів і одягу для наших солдат. Підприємці Микола Деркач і Світлана Орленко і бджоляр Сергій Кисіль виділили кошти та продукцію для допомоги нашим захисникам.

    Майже півсотні поранених бійців з різних регіонів України проходять реабілітацію після операцій та лікувань в цьому госпіталі. Бійці були раді побачити в себе в гостях волонтерів і священиків. Деякі поранені попросили батюшок помолитись за їхнє видужання, а також поспілкуватись на духовні теми. Отець Любомир прочитав разом із солдатами «молитву в ранах і стражданнях мученика Євтропія – Воїна». Після бесіди з бійцями протоієрей Любомир подарував молитвослови для воїнів «Молитовний Покров».

Текст прот. Любомир Біляк