Лук'янівка. Престольне свято (фоторепортаж)

    На півночі Баришівського району, розташоване старовинне село Лук'янівка. Перша документальна згадка про село припадає на першу половину XVII сторіччя. Мальовнича природа, родючі ґрунти, чисте повітря і сучасні комунікації приваблюють все більше і більше людей, які приїжджають сюди на постійне проживання та відпочинок. В селі вже друге сторіччя височіє православний храм - місце, куди люди приходять зі своїми радощами та скорботою, у якому вже понад 135 років возноситься молитва до Господа за живих і спочилих.
   9 червня 2016 року на престольне свято - Вознесіння Господнє священики сусідніх парафій з'їхалися на спільну молитву до Лук'янівської церкви.  Водосвятний молебень очолив благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк. Після молебну прихожани з духовенством звершили хресну ходу навколо храму. На завершення урочистостей протоієрей Любомир привітав присутніх зі святом Вознесіння Господнього. У вітальному слові благочинний закликав присутніх єднатися навколо храму і настоятеля. "Ось ці десять днів, які нас відділяють від свята П’ятидесятниці, давайте дійсно, дорогі у Христі брати і сестри, проведемо в молитві й очікуванні сповнення цієї обітниці. Немов би разом з апостолами у горниці прославляймо воскреслого Христа, Який Вознісся у славі на небеса, і очікуємо сповнення Його обітниці, через яке прийде до нас освячення і відкриє нам дорогу до вічного життя", - завершив своє вітальне слово протоієрей Любомир.

Пастирський візит митрополита Антонія в Баришівку

8 червня 2016 рокув день віддання свята Пасхи, керуючий справами Української Православної Церкви, ректор Київських духовних шкіл митрополит Бориспільський і Броварський Антоній звершив Божественну літургію в Успенському храмі  Баришівки.

Його Високопреосвященству співслужили настоятель храму благочинний Баришівського благочиння протоієрей Любомир Біляк, секретар Бориспільської єпархії протоієрей Костянтин Пилипчук та духовенство Баришівського і Березанського благочинь.

На малому вході владика, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, зважаючи на заслуги перед Православною Церквою та з нагоди свята Великодня вручив богослужбові нагороди священникамБаришівського і Березанського благочинь.

Після Літургії владика вручив церковні нагороди ктиторам храму і привітав усіх з відданням Пасхи Христової.

Митрополит  Антоній після Літургії звершив чин освячення дзвонів для новозбудованого Благовіщенського .

За освяченням молилися представники місцевої влади та жителі селища. Освятивши дзвони, митрополит Антоній, разом з настоятелем храму протоієреєм Любомиром Біляком та високопосадовцями Баришівського району, на згадку про подію, посадив алею дерев на прихрамовій території.

Благословення випускників

   

 Здавна церква була осередком культури та освіти. Ще в часи Київської Русі при храмах та монастирях виникали перші на нашій землі школи, бібліотеки, іконописні майстерні та осередки церковного співу. Антіохійський патріарх Макарій був вельми здивований, коли в православних церквах Гетьманської України побачив парафіян під час служби з молитвословами в руках. Особливо вразило його, що крім чоловіків та юнаків в середині 17 сторіччя в Україні вміли читати навіть жінки.  При храмах навіть сільських були школи грамоти, велися літописи та метричні книги. Після 1917 року впровадження  християнського виховання в суспільстві заборонялося, на довгих 70 років безбожна влада відмежувала школу від Церкви.

      Сучасна Україна і  надалі залишається світською державою, проте в школах тепер викладається предмет Основи християнської етики, запрошують священиків на урочистості, свята, виховні години та круглі столи.

      Останній дзвоник та випускний вечір -  особлива пора для одинадцятикласників, і вже за традицією священики Баришівського благочиння відвідують в ці дні школи або ж випускники приходять на молебень до місцевих храмів. Настоятелі, як правило, звершують молебень, дарують колишнім школярам пам'ятні подарунки і наставляють пастирським словом. "Доросле життя приваблює молодь, яка прагне вирватися з-під батьківської опіки і стати самостійною, непідконтрольною.... Але це омана,  доросле життя це не розваги і не вседозволеність, доросле життя це перш за все відповідальність. Я сьогодні взиваю до Господа і прошу, щоб Він вас рясно благословив і допоміг оминути всі спокуси цього світу, бажаю вступити всім у виші і отримавши освіту та стати корисним для суспільства!" - такими словами завершив напутню промову благочинний Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк.

Баришівка. «Великодні візерунки» - 2016

Пасхальне  крашене яйце вважається головним символом  великодніх свят. З яйця народжується нове життя. Звичай  дарувати  у свято Воскресіння Христового яйця  прийшов до нас  з давніх часів, коли свята рівноапостольна Марія Магдалина з’явилася у  Римі  для  проповіді  Євангелія  після  Вознесіння Господнього.  Коли вона постала перед імператором Тиберієм,  піднісши йому в дарунок  яйце , сказавши при тому «Христо Воскрес!», він цьому  не повірив звернувши увагу , що біле яйце  не може  бути червоним. Легенда говорить, що яйце прийняло забарвлення червоного кольору.

І ми тепер даруємо на Пасху  червоні яйця, сповідуючи животворящу смерть і  Воскресіння Господа – дві  події які  Великдень єднає в собі. Пасхальне яйце нагадує нам  про один із  головних догматів віри  і служить видимим знаком блаженного воскресіння мертвих,основа якого  в  Воскресінні  Іісуса Христа – Переможця  смерті і пекла.

    

   Але ще задовго до появи Христа Спасителя стародавні народи вважали яйце прообразом Всесвіту з нього народився світ, що оточує людину. Стародавні греки, римляни, єгиптяни  і багато інших народів ставилися до яйця як до символу народження. У слов’янських народів, що прийняли християнство, яйце асоціювалося з родючістю землі , з весняним пробудженням природи.

Червоні  пасхальні  яйця, а з ними (писанки, крашанки, дряпанки) для носіїв віри Христової  знаменують символ відродження через кров Христову. Інші кольори та малюнки  якими прикрашають яйця - це нововведення, яке також висловлює радість найвеличнішого свята -  Воскресіння Христового.

 На Світлому Пасхальному тижні  в Баришівському центрі позашкільної  роботи «Мрія» проводився  конкурс кращих пасхальних робіт всіх шкіл баришівського району та дитячих дитсадків. Діти до цього конкурсу,який носить назву  «Пасхальні візерунки» віднеслися з неабиякою відповідальністю  та трепетом. Цей захід проводиться в районі за ініціативою директора ПРАТ «Агрофірма  Березанська птахофабрика» С.М. Слободянюка. Свято проходило у форматі  невеличкого концерту,  де кращі роботи великодньої тематики  були номіновані на нагороди. Але перед початком цього заходу був відслужений пасхальний молебень, який очолив  благочинний Баришівського району прот. Любомир  Біляк, прот. Василій Степанчкук, прот. Олександр Ярмольчик. Священики для родини Крамаренків та  їх дочки  Олександри, яка має  вродженну ваду слуху і потребує негайної операції передали кошти. Свято яке проводилося, передало радість світлого тижня, а волонтери випечені паски  та крашанки повезли на Схід України, піднімати дух нашим захисникам Вітчизни!

Софія Біляк

фото: Катерина Біляк

Лукаші. Паломницька поїздка в Тригірський монастир

   

 На Світлий Вівторок 3 травня 2016 року припав державний вихідний. Парафіяни церкви архістратига Михаїла с. Лукаші разом з настоятелем протоієреєм Павлом Лисенком скористалися цією нагодою і відвідали Спасо-Преображенський монастир поблизу Житомира.

      Паломникам довелося виїхати рано-вранці, щоб встигнути на божественну літургію, яку до речі, того дня очолював архієрей.

    Після завершення служби паломники взяли участь в хресній ході. А потім, по благословенню настоятеля обителі архімандрита Галактіона (Корінчука), братія монастиря почастувала гостей святковим обідом.

     Після трапези насельник Тригірської обителі ігумен Ростислав (Кушнір) провів екскурсію по обителі, а також ознайомив паломників з памятками природи: "дубом-патріархом", якому вже понад 590 років, а також показав скельний масив "Дениші", що знаходиться поблизу монастиря. 

    З масою нових вражень, трохи втомившись фізично, але відпочивши душею паломники благополучно повернулися на рідну Київщину. 

Перемога. Великодній урок у загальноосвітній школі

    «Свято свят і торжество торжеств», - так іменують день Світлого Христового Воскресіння православні християни. Уже тисячі років весь православний світ  святкує Воскресіння Ісуса Христа з мертвих – подію, яка стала символом перемоги Життя над смертью, Світла над темрявою.

  Христове Воскресіння, Великдень, Пасха – так називають свято, що знаменує звершення заповітної мрії людства – подолання смерті. 

   Напередодні Світлого Христового Воскресіння в Перемозькому НВК для учнів 5-6 класів був проведений  відкритий урок з християнської етики на тему «Воскресіння Христове». Про історію походження свята учням розповів  настоятель місцевого храму протоієрей Олександр Ярмольчик. Священик розповів школярам  про значення днів Страстного тижня, та сенс святкування Великодня. Зацікавлені розповіддю о. Олександра, учні задавали питання, та й самі долучалися до бесіди, підтверджуючи свої розповіді  знаннями з Біблійної історії.

Перемога, соціальне служіння Церкви

Щонайменше раз на рік священики Баришівського благочиння відвідують в с. Перемога «Стаціонарне відділення для постійного та тимчасового проживання одиноких та непрацездатних громадян і людей похилого віку», але місцевий священик настоятель церкви Різдва Богородиці протоієрей Олександр є частим гостем цього закладу.

    Рано-вранці 8 квітня 2016 року, священик у супроводі церковного притчу зі Святими Дарами прийшов до мешканців будинку пристарілих і непрацездатних.  Цього разу зібралось чимало охочих приступити до Сповіді і Святого Причастя. Перед тим, як приступити до Таїнств, отець Олександр розповів присутнім про значення християнських чеснот. Слід зауважити, що у закладі живуть люди з різних причин і долі деяких надзвичайно трагічні, тому Сповідь для багатьох  нагода «вилити душу» - очиститись, наблизитись до Господа. Духовні піснеспіви у виконанні церковного хору та невеликі подаруночки посилили відчуття духовної радості для тих, хто причастився Святих Таїн.