Перемога. Великодній урок у загальноосвітній школі

    «Свято свят і торжество торжеств», - так іменують день Світлого Христового Воскресіння православні християни. Уже тисячі років весь православний світ  святкує Воскресіння Ісуса Христа з мертвих – подію, яка стала символом перемоги Життя над смертью, Світла над темрявою.

  Христове Воскресіння, Великдень, Пасха – так називають свято, що знаменує звершення заповітної мрії людства – подолання смерті. 

   Напередодні Світлого Христового Воскресіння в Перемозькому НВК для учнів 5-6 класів був проведений  відкритий урок з християнської етики на тему «Воскресіння Христове». Про історію походження свята учням розповів  настоятель місцевого храму протоієрей Олександр Ярмольчик. Священик розповів школярам  про значення днів Страстного тижня, та сенс святкування Великодня. Зацікавлені розповіддю о. Олександра, учні задавали питання, та й самі долучалися до бесіди, підтверджуючи свої розповіді  знаннями з Біблійної історії.

Перемога, соціальне служіння Церкви

Щонайменше раз на рік священики Баришівського благочиння відвідують в с. Перемога «Стаціонарне відділення для постійного та тимчасового проживання одиноких та непрацездатних громадян і людей похилого віку», але місцевий священик настоятель церкви Різдва Богородиці протоієрей Олександр є частим гостем цього закладу.

    Рано-вранці 8 квітня 2016 року, священик у супроводі церковного притчу зі Святими Дарами прийшов до мешканців будинку пристарілих і непрацездатних.  Цього разу зібралось чимало охочих приступити до Сповіді і Святого Причастя. Перед тим, як приступити до Таїнств, отець Олександр розповів присутнім про значення християнських чеснот. Слід зауважити, що у закладі живуть люди з різних причин і долі деяких надзвичайно трагічні, тому Сповідь для багатьох  нагода «вилити душу» - очиститись, наблизитись до Господа. Духовні піснеспіви у виконанні церковного хору та невеликі подаруночки посилили відчуття духовної радості для тих, хто причастився Святих Таїн.

Зібрання та Сповідь духовенства

З благословення Високопреосвященнішого Антонія, митрополита Бориспільського і Броварського, 4 квітня 2016 року священики Баришівського благочиння зібралися на Сповідь і квартальний звіт в Свято-Успенський храм смт Баришівки. День видався по-весняному теплим і сонячним. Коли до храму увійшов духівник протоієрей Михаїл Макеєв, всі дружньо проспівали «Кресту Твоєму поклоняємся  Владико...», після чого отець Михаїл привітав присутніх з Великим постом, бажаючи гідно провести цей час і в духовній радості зустріти Великдень. Духівник приніс з собою на зустріч архівні матеріали, що стосуються історії благочиння, а також число болгарського православного часопису «Света гора», який переповнений антиекуменічними статтями і провокативними фотографіями до них, але найжвавіше священики обговорювали нововведення у звітність. Благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир звернув увагу на деякі моменти з життя парафій, призвавши духовенство до виваженості і мудрості в непростих і конфліктних ситуаціях. І вже за звичаєм, попросивши прощення один в одного, священики приступили до святої Сповіді. 

Бакумівка. Молебень перед будівництвом дзвіниці

   Нарешті, згідно закону "про декомунізацію" селу Бакумівка повернули його стару назву (до недавнього часу це село носило назву Червоноармійське). І ось, 6 березня 2016 року, по обіді з благословіння Його високопреосвященства митрополита Бориспільського і Броварського Антонія було звершено молебень на початок всякого доброго діла. Справа в тому, що члени партнерського об'єднання Баришівка - Пуллах мають намір звести біля новозбудованого храму дзвіницю. Оскільки, належить всяке благе діло починати з молитви, тому і зібралися активісти партнерського об'єднання та представники влади разом зі священиками на спільну молитву. 

Дзвіничка - невеликого розміру, матиме два яруса, і на ній згідно проекту розміщуватиметься 4 дзвони. Будуватимуть дзвіницю з південної сторони Бакумівського Свято-Пантелеймонівського храму. Молебень звершили благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк та протоієрей Василій Дешевий. Після молебню, члени партнерського об'єднання Барищівка-Пуллах та гості німецького міста Пуллах поклали квіти до могил німецьких та радянських воїнів часів Другої Світової війни. В знак примирення вздовж храму були посаджені дерева.

Поминания полеглих на Майдані у 2014 році

 

    Україна останні два роки проходить крізь горнило випробувань і  тепер  знає справжню ціну миру. Дійсно, бо спокій чи мир це є дар Божий, який дає можливість людині творити і процвітати, натомість, війна, навпаки, призводить до руйнації і занепаду...  Недаремно, під час божественної літургії священик так часто промовляє до людей "мир всім" чи просить у Господа "миру для світу" в прохальній єктенії та в інших молитвах благає у Бога миру... Церква безустанно молиться за кожним богослужінням, щоб припиналася ця безглузда війна, щоб нарешті в Україні настали часи Божого благоденства. Шкода, але доводиться промовляти і інші молитви, молитви за душі полеглих наших земляків... Заупокійна молитва - це, напевно, найбільше, що ми, живі люди, можемо дати  померлим...

   22 лютого 2016 року громада смт Баришівки зібралася на поминальний захід в районному будинку культури, щоб вшанувати пам'ять полеглих на Євромайдані та в боях за волю України. Туди ж були запрошені священики Баришівського благочиння. Було сказано чимало скорботних промов і прочитано віршів, які зворушували серця присутніх. Після демонстрації документального фільму "Дебальцеве" священики піднялися на сцену, де по центру був встановлений аналой з хрестом і запаленою свічкою. Спершу благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк звернувся до присутніх зі словом про важливість віри у часи неспокою і необхідність гуртуватися усіх навколо Бога. Потім священики звершили заупокійну літію, де пом'янули полеглих на Майдані у лютому 2014 року і полеглих воїнів  та всіх убієнних на сході України, а також поіменно згадали мешканців Баришівського районну, які полягли в боях за суверенну Україну.

   

Святкування Хрещення Господнього

     Святки - наче світле вкраплення Божої благодаті в холодну похмуру пору. В цей період православні християни після сорокаденного посту святкують, від дитинства улюблені, такі свята, як Різдво Христове, день пам'яті святителя Василя Великого, Богоявлення. Церковні свята щільно вплетені в культуру і традиції нашого народу. Кутя на Святвечір, вертеп, колядки, щедрівки, новорічні віншування знайомі нам від ранньої юності. А яке тільки благоговіння викликало Різдвяне богослужіння в храмі. Дійсно, тоді відчувалося, що всі радо зустрічають Новонародженного Спасителя, прославляючи Його піснеспівами. І, звичайно, Богоявлення - свято, яке знаменує початок Євангельської проповіді Христа-Спасителя і освячення водних стихій.

Хрещення Господнє - останнє свято зимових святок і традиційно в цей день, після богослужіння і освячення води біля нового храму боголюбиві баришівчани  зібралися на озері, яке в народі прозвали «Земснаряд». Там настоятель Свято-Успенської церкви протоієрей Любомир Біляк разом з настоятелем церкви Різдва Богородиці с. Перемога  протоієреєм Олександром Ярмольчиком звершили чин великого освячення води. Традиція освячувати воду біля криниць, джерел, річок, озер чи ставків дуже давня, адже в цей день освячуються всі водні стихії. Цього дня Церква згадує євангельську подію, а саме Хрещення Іісуса Христа у водах річки Іордан. Напевно, всім відома важливість води в житті будь-якої людини, вона підтримує усе живе, є важливою складовою людського організму, тому й Церква не обійшла стороною водні стихії.

   Цього року вже вдесяте баришівчани згуртувалися біля водойми в день Хрещення Господнього. Сьогодні, 19 січня 2016 року,  на озері зібралося кількасот вірян, було також присутнє керівництво району та Баришівки. Після того, як звершили водосвяття, кілька десятків  сміливців омилися в освячених водах озера.

Святкування Різдва Христового

Євангельська звістка, про те що «народився в місті Давидовім Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2, 11), незважаючи на хід століть, зберігає незмінною свою новизну і радість. Це звістка віри, що закликає нас до життя у Христі. Це звістка надії, бо той чоловік «блаженний ... у кого надія на Господа, Бога його» (Пс. 145, 5), тому що через Різдво Христове, «виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом» (Рим. 5, 1). Це звістка про силу Божественної любові, що йде назустріч, а люди так мало її беруть і так рідко її шукають.

Із цією звісткою, що настало Різдво Спасителя, до Баришівської Свято-Успенської церкви після святкової літургії  завітали юні христослави, учні 6 –В класу Баришівської ЗОШ I-III ступенів ім. М. Зерова. Разом з традиційними колядками та віншуваннями, діти у віршованій формі розповіли історію про ангелів, які сповістили з неба людям про Божий мир. Дорослі та маленькі прихожани храму слухали оповідь христославів, чому люди так довго не хотіли впустити мир в своє серце. Таких, котрі по-справжньому полюблять Христа буде мало, як було мало пастухів, яким ангели співали  пісню про мир.  Проникливий ангельський розум уже передбачав зіткнення святості, яке принесло Боже Немовля, з гріхом багатоголовим, що грізно шипить, рикає та не бажає вмерти. Вони не помилилися - ці світлі служителі Різдва.

Наше життя не стало легким, проте у нього з’явилася мета. Для того, щоб на землі запанував мир кожному належить впустити Христа у своє серце. Той, хто спробував цього досягти, знає наскільки тяжка ця праця.

Діти бажали настоятелю о. Любомиру та усім прихожанам, щоб вони викроювали час для духовного споглядання Віфлиємської печери, щоб її тихе світло освячувало їм життєвий шлях.        

Цю Різдвяну програму підготувала зі своїми учнями вчитель Баришівської ЗОШ 

ім. М.Зерова  - Шабат Лариса Володимирівна.

Традиційно не обійшлося і без солодких подарунків маленьким прихожанам  Свято-Успенського храму.

Біляк Марія