Показ дописів із міткою Баришівка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Баришівка. Показати всі дописи

суботу, 15 лютого 2020 р.

МОРОЗІВКА. Микола Брега досі під забороною від Московського патріархату?



    

   Минуло півроку, як настоятель Морозівської Свято-Успенської церкви Брега Микола Миколайович повернувся в рідний Московський патріархат. Для Миколи Миколайовича це було непросте рішення і через це йому довелося прожити кілька стресових ситуацій, які, по суті, тривають і до тепер. І церковні і політичні антиукраїнські сили «проPRарились» на складній церковній   ситуації в Морозівці, яка власне загострилась після того, як настоятель із частиною парафіян вирішили вийти зі складу Православної Церкви України.



   Але чомусь указ (від 25 березня 2019 року) про заборону у священнослужінні і настоятельстві від митрополита Антонія красується ще до середини лютого на головній сторінці (у розділі документи) офіційного сайту Бориспільської єпархії. Чому не опубліковано указу про прийняття Миколи Миколайовича назад в клір і про поновлення його в настоятельстві, а може такого указу і нема?




    Створюється враження, що людину просто використають, а потім викинуть, як непотріб, адже це в традиціях «русскаго міра».

неділю, 26 листопада 2017 р.

Забуттю не підлягає

  Трапляються в історії парадокси, коли менша за чисельністю і слабша армія перемагає потужнішого ворога, коли найбільш безпечний і технічно оснащений лайнер тоне в першому ж своєму плаванні і коли працьовиті селяни на родючій землі помирають з голоду...
   Штучний голод 1933-32 року - найбільша трагедія українського православного народу. Від Збруча, де тоді починалась Радянська Україна, аж до Кубані, де були численні поселення українців, пронісся чорною смугою навмисно влаштований радянською владою голодомор... 
   Ця страшна трагедія не оминула Середнє Подніпров'я, де розкинувся Баришівський край. За офіційними підрахунками майже 6 тисяч селян померли голодною смертю в населених пунктах Баришівського району в страшному 1933 році. Деякі села не постраждали від голоду, вистачало мудрості місцевій владі врегулювати відбір зерна в селян, а деякі  села зазнали розгулу "червоної мітли"- активістів, які забирали не лише зерно і харчі, а навіть хатнє начиння, одяг та весь сільський реманент ...
   Щороку священики Баришівського благочиння беруть участь в громадських пам'ятних акціях, та проводять свої молитовні заходи в межах своїх парафій.

БАРИШІВКА В п'ятницю в обідню пору з ініціативи директора Баришівської централізованої бібліотечної системи Пацаловської Галини Василівни, в приміщенні читального залу районної бібліотеки пройшов скорботний захід з нагоди вшанування жертв Голодомору і політичних репресій. Крім працівників бібліотечних установ в заході взяли участь священики Баришівського благочиння. По завершенні пам'ятної зустрічі священики прочитали молитву за жертв Голодомору і репресій.



В суботу перед вечірнім богослужінням   в Свято-Успенському храмі благочинний церков Баришівського округу протоієрей Любомир Біляк провів заупокійну літію за жертв "от глада погибших, от безбожних властей убієнних". Отець благочинний зазначив: "Голодомор, який мав місце в 1930-х роках, ніколи не стане для України лише епізодом історії. Народ, який не хотів йти в комуністичну стайню, а хотів жити вільно, за це страждав і став жертвою насильства."



ДЕРНІВКА  25 листопада 2017 року у зв'язку з Днем пам'яті жертв Голодомору в храмі святого Володимира Великого
 с. Дернівка було відслужене заупокійне богослужіння.   
    Настоятель храму священик Димитрій Прокопенко  від себе додав: "В бутність мого сумісного служіння  ще в с. Веселинівка, я застав живого свідка, який пережив ці страшні події. Це була бабуся Євдокія. В їх сім'ї було шестеро дітей. Вона маленькою запам'ятала, як по хатам ходили деякі односельці, так звані комсомольці, і шукали скрізь їстівні запаси, які нещадно забиралися. Коли ця смертельна бригада після обшуку вже збиралася покинути їх помешкання, один з активістів-нелюдів промовив: "Погано, товариші, шукали! Ось мішок пшениці знайшов!" Мати кинулася до ніг, благаючи пощадити дітей. Він грубо відштовхнув її чоботом. Згодом одна дитина загинула з голоду.
   Ще коли я йшов вчитися в семінарію, мені давав настанови старенький священник о. Михайло Бойко. Він зі сльозами розповідав, як вони, живучи на Полтавщині в 1932 році (їх у матері було п'ятеро), в холодній хаті взимку, почали пухнути з голоду. Матір, щоб не бачити смерті дітей, лягла на лавку, закрила очі і почала молитися, щоб померти першою. І тільки чудо Небесне врятувало їх. 6 січня, напередодні Різдва Христового, їх батько священик Павло Бойко несподівано повернувся з сталінського концтабору. І десь по дорозі він роздобув горщик куті. Згодом голова сільради зглянувся над багатодітною родиною, визвав матір і таємно їй сказав: "Краще їдьте з нашого села, бо вашого чоловіка хочуть вбити." Батько забрав всю сім'ю в с. Розльоти Сумської області, де влаштувався на крейдову шахту, і таким чином сім'я врятувалася.



    Треба зробити все можливе, щоб така злочинна ідеологія, як комунізм і подібні їй, які повстають проти вчення Христового, ніколи не панували над розумом і серцями людей. і такі трагедії більше ніколи не повторювалися. Нехай Господь прийме в райські обітелі душі жертв Голодомору, а нас живих навчить любити один одного."


ЛУКАШІ В суботу 25 листопада настоятель церкви  архістратига Михаїла протоірей Павло Лисенко разом з парафіянами долучилися до всеукраїнської акції "Запали свічку". На сільському кладовищі, де покояться останки 750 заморених голодом лукашівців, біля пам'ятного хреста була звершена заупокійна літія і запалені свічки в пам'ять про цю страшну трагедію.



ПАСІЧНА Зовсім поряд з районним центром знаходиться с. Пасічна, лихоліття 1932-33 років не обійшли стороною це невеличке село. За офіційними підрахунками з голоду в селі померло понад 200 селян. Настоятель Троїцької парафії протоієрей Іван Омельчук в неділю 26 листопада по завершені божественрої літургії звернувся до присутніх зі скорботним словом в пам'ять про заморених голодом односельчан "...благаємо Господа, щоб ця страшна біда ніколи не повторилася на нашій землі знову", завершив своє звернення отець Іван.


ПЕРЕМОГА В п'ятницю 24 листопада настоятель церкви Різдва Богородиці протоієрей Олександр Ярмольчик, разом зі школярами та педагогами сільської школи звершив заупокійну літію на кладовищі, де встановлений пам'ятник жертвам Голодомору.


неділю, 22 жовтня 2017 р.

Баришівка. Покровський вечір творчості


   22 жовтня 2017 року відбувся "Покровський вечір творчості"  в Баришівському будинку культури, який був організований головою молодіжного відділу Бориспільської єпархії протоієреєм Іоанном Омельчуком та молоддю Свято-Троїцького храму с. Пасічна. На початку заходу до присутніх з вітальним словом звернувся благочинний Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк. Також учасників вечора творчості привітав Баришівський селищний голова Олександр Вареніченко. В заході брали участь  хор з Свято - Успенської церкви смт Баришівка, Баришівський хор "Родина", новостворений молодіжний хор "Клірос", недільна школа Свято-Троїцького храму с. Пасічна, а також ансамбль "Нікольський" та студенти КДА і С. Надзвичайну атмосферу доповнили гості із смт. Калита, яких долучив до свята настоятель місцевого храму протоієрей Максим Молотков.  Також важливо зауважити, що на вечорі молодіжка   презентувала відеоролик про свою діяльність та про соціальний проект "Я тебе люблю моя мамо і тато". На закінчення заходу гості та учасники побажали всім присутнім "Многая і благая літа".




вівторок, 26 травня 2015 р.

Відродження Православно-козацьких традицій


23 травня 2015 року в приміщенні актової зали Перемозького НВК відбулася урочиста церемонія посвяти в козаки, (джурята та лелі) учнів та вчителів закладу.  З цієї нагоди до школи був запрошений настоятель сільської церкви протоієрей Олександр Ярмольчик. На початку заходу був відслужений молебен "перед початком всякої доброї справи". Учні та вчителі дали присягу козацтва, в якій зверталися до Бога за поміччю та давали обітницю бути вірними Церкві та Україні.  Після закінчення свята священик благословив козаків та окропив їх святою водою. 


вівторок, 19 травня 2015 р.

Відвідини поранених воїнів в реабілітаційному центрі

    

«У кожної людини є сонце, не шкодуйте дарувати його людям, нехай воно світить кожному» - ці слова філософа Сократа цілком можна вважати девізом діяльності волонтерів та всіх небайдужих людей, які допомагають військовим захищати територіальну цілісність нашої Батьківщини. Сонячне світло зігріває землю, а світло євангельське з любов’ю і милосердям волонтерів зігріває душі скалічених війною, допомагає  відчувати, що вся країна не байдужа до сьогоднішньої проблеми. Надавати допомогу можна не тільки через матеріальні цінності, а можна дарувати радість і надію своєю увагою і любовю. Пробитих кулями, скалічених осколками поранених бійців, яких прооперували в різних госпіталях України, налічується тисячі. Шукати та давати досконалу модель повернення  поранених  до життя, думати про долі своїх захисників стараються сьогодні реабілітаційні центри при багатьох військових госпіталях і лікарнях. Одним із таких реабілітаційних центрів є Український державний медико-соціальний  центр ветеранів війни в с. Циблі         Переяслав-Хмельницького р-ну. Сьогодні в цьому центрі  проходять  реабілітацію  після важких поранень близько 45 учасників АТО.


     19 травня 2015 року з Баришівки до госпіталю в селі Циблі вирушили священики Баришівського благочиння, керівник штабу волонтерів Віра Голиборда і активістка волонтерського руху Світлана Дорошенко. Благочинний церков Баришівського церковного округу протоієрей Любомир Біляк і настоятель церкви Різдва Богородиці с. Перемога протоієрей Олександр Ярмольчик разом з волонтерами привезли пораненим воїнам гостинці. Слід відзначити людей доброї волі, які проявили небайдужість і посприяли в придбанні продуктів і одягу для наших солдат. Підприємці Микола Деркач і Світлана Орленко і бджоляр Сергій Кисіль виділили кошти та продукцію для допомоги нашим захисникам.


    Майже півсотні поранених бійців з різних регіонів України проходять реабілітацію після операцій та лікувань в цьому госпіталі. Бійці були раді побачити в себе в гостях волонтерів і священиків. Деякі поранені попросили батюшок помолитись за їхнє видужання, а також поспілкуватись на духовні теми. Отець Любомир прочитав разом із солдатами «молитву в ранах і стражданнях мученика Євтропія – Воїна». Після бесіди з бійцями протоієрей Любомир подарував молитвослови для воїнів «Молитовний Покров».







Текст прот. Любомир Біляк

пʼятницю, 17 квітня 2015 р.

"Дороге яєчко до Христового дня"


    «Дороге яєчко до Христового дня» - так стверджує народне прислів’я.  Пасхальні яйця з давніх – давен є атрибутом одного з найголовніших релігійних свят усіх християн  - дня святкування чудесного Воскресіння розіп’ятого на хресті Іісуса Христа.
     Для носіїв віри у Христа пасхальні яйця (писанки, крашанки, дряпанки) з різними орнаментами завжди були символом  Воскресіння  Іісуса, а з ним і очищення в ім’я нового, кращого життя.


    Яйце – загальнолюдський символ створення світу. Для наших предків яйце служило символом життя. В ньому зберігається зародок сонячного птаха – півня, який будить ранок. Візантійський богослов і філософ, святий Іоан  Дамаскін підкреслював , що небо і земля у всьому подібні яйцю : шкарлупа  - небо, плівка – хмари, білок – вода, а жовток – земля. Із матерії яйця виникає життя, в ньому зосереджена можливість, ідея, рух і розвиток. 


На Світлому Пасхальному тижні в Баришівському ЦПР «Мрія» відбувся підсумок конкурсу «Великодні візерунки», де були представлені роботи юних майстрів з усіх загальноосвітніх навчальних закладів Баришівського району.


    Великодня тематика була передана у витворах ручної роботи – писанках, крашанках, випечених пасках. Перед початком свята був відслужений пасхальний молебень і освячення пасок та яєць для воїнів АТО. Його провів благочинний Баришівського округу прот. Любомир Біляк і священики району.


    Даний захід проводиться вже вдруге. Ініціаторами проведення районної виставки стали директор ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика»    С.М. Слободянюк і прот. Любомир Біляк. Журі ретельно вибирало кращі роботи. Сорок конкурсантів отримали подяки і цінні подарунки, спонсором яких виступив директор ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» С.М. Слободянюк. Свято проходило у форматі концерту з великодніми віршами та піснеспівами. 



текст: Катя Біляк
фото: прот. Валерій Повх