вівторок, 9 січня 2018 р.

Баришівка. Святкування Різдва Христового




   

 Добра новина свята Різдва  Христового полягає в тому, «що так полюбив Бог світ, що віддав  Свого Сина Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін.3,16). Заради кожної грішної людини Господь прийшов у цей світ…


    У кожному храмі і в багатьох оселях християн є ікона з мальовничою сценою Різдва Христового - невеликі ясла в оточенні молитвеників із багатими дарами у дорогих різнокольорових одежах. Насправді, усе відбулося не так чарівно. Волхви (мудреці або царі зі Сходу) прийшли значно пізніше, коли Спасителю-Немовляті було вже декілька місяців. Пастухи були бідними трударями, що власним потом здобували свій хліб. Марія була зовсім молодою дівчиною-підлітком, зарученою із сільським теслярем Йосифом, названим батьком Іісуса. Обоє вони походили з Назарету - настільки маленького і незначного містечка, що Старий Заповіт жодного разу про нього не згадує. Печера, в якій народився Спаситель, і по сьогоднішній день є невеликою. Єдиним освітленням її в ті часи було маленьке вогнище, дим якого виїдав очі та закопчував одяг. Компанію Святій Родині склала худоба. Уявіть собі, застояний роками, сирий і затхлий сморід стайні. Саме тут народився Цар Світу. Після народження  Боже Немовля поклали в ясла – годівничку, з якої віслюки, мули та вівці їли овес, частіше сіно.


    Кажуть, що Батьківщину і батьків не обирають. Чудо в тім, що Христос був єдиною в історії світу Людиною, що обрала як батьків, так і Батьківщину. Гіпотетично, Він міг би народитися в Єрусалимі, Афінах або Римі, в родині імператора, первосвященика або відомого філософа, але народився в Вифлеємі, бо так говорили пророки. Міг би обрати найкращий палац, але обрав убогу стайню…


    Ми прославляємо Різдво Христове, в першу чергу, богослужіннями та молитвами. Церква не заперечує прославляти цю подію піснями-колядками та вертепами (театралізованими постановками, які опираються на євангельські розповіді).


    Після уставних служб, які звершувалися в Свято-Успенській церкві смт Баришівка  на свято Різдва Христового, всіх прихожан привітав  настоятель  парафії о. Любомир Біляк. Він закликав їх плекати  в собі  присутність Божого образу, жити у свідомому зв’язку із Творцем, відновлювати талант молитви, яка справді є фундаментальною потребою кожного християнина. Також присутніх привітали зі святом  діти недільної школи, що діє при церкві.    

   

  Своїми віншуваннями та колядками  вони  передавали радість свята. Того ранку на службу  завітали учні Баришівської школи ім. М. Зерова, які поставили вертеп та перенесли всіх присутніх в атмосферу тих подій, які відбувалися більше 2-х тисяч років назад. Щоб діти гарно виступили на святі, сценарієм та підготовкою займалися Шабат Л. В. та Біляк С. Л.


    Настрій, який  передали юні Христослави, занурив багатьох присутніх до пізнання свого справжнього єства, невідділенного від Господньої промислительної присутності, бо Божий Син прийшов, щоб повернути надію на вищу мудрість – мудрість Божого провидіння, почесне місце якому належить кожному.




Софія Біляк




Немає коментарів:

Дописати коментар